#71| Відчаєспинне: Голоси | Сороки в польоті схожі на веретена | Наталка Маринчак

#68| Відчаєспинне: Голоси | Хто шукає квітку папороті | Наталка Маринчак

Післямова | Відчаєспинне: Голоси | Наталка Маринчак

#92| Відчаєспинне: Голоси | І три дні земля буде плакати | Наталка Маринчак

#91| Відчаєспинне: Голоси | Мамо | Наталка Маринчак

#90| Відчаєспинне: Голоси | Філософія світу твого і мого | Наталка Маринчак

#89| Відчаєспинне: Голоси | Ну то як ти це знала, відьмо, як ти це знала | Наталка Маринчак

#88| Відчаєспинне: Голоси | Мова війни | Наталка Маринчак

#87| Відчаєспинне: Голоси | Серце розібране на мікрони і потому складене знов | Наталка Маринчак

#86| Відчаєспинне: Голоси | Бачу як в твоє місто приходить весна | Наталка Маринчак

#85| Відчаєспинне: Голоси | Та сама історія відбувається з року в рік | Наталка Маринчак

#84| Відчаєспинне: Голоси | Ліва притока Сіверського Донця | Наталка Маринчак

#83| Відчаєспинне: Голоси | І вони тримались одне за одного, доки ставало сил | Наталка Маринчак

#82| Відчаєспинне: Голоси | Привези мені птаха | Наталка Маринчак

#81| Відчаєспинне: Голоси | До останнього сплеску говорить нам ще плисти й плисти | Наталка Маринчак

#80| Відчаєспинне: Голоси | Як твої дії змінюють хід війни | Наталка Маринчак

#79|Відчаєспинне: Голоси|Те,що колір жалоби насправді не чорний,а темно-брунатний|Наталка Маринчак

#78| Відчаєспинне: Голоси | Я не хочу, каже, це баити, але бачу щодня | Наталка Маринчак

#77| Відчаєспинне: Голоси | Місто героїв - Харків | Наталка Маринчак

#76| Відчаєспинне: Голоси | Голос хрипкий від щоденних розмов, обітниць та молитов| Наталка Маринчак